Гурток «Народна творчість»

30.04.2020  

Тема заняття. Віртуальні екскурсії «10 чудернацьких шкіл у світі»

       

Школа, де можна сваритися і нічого не робити, школа пригод, школа на плаву та інші дивовижні навчальні заклади з усього світу. Допоки у вітчизняній освіті розмірковують над  нововведеннями, у світі більшає шкіл, які вже активно застосовують освітянські ноу-хау, використовуючи новітні методи викладання і не тільки.

У деяких із них на зміну залізній дисципліні приходить лібералізм і заняття з кроскультурних комунікацій. Учителі вигадують безліч хитрощів, аби зацікавити дитину навчанням: походи, покази фільмів, гранти на наукові дослідження, шкільні свята тощо. До того ж у кожній із таких шкіл обов’язковий індивідуальний підхід. Пропонуємо вам рейтинг 10 найбільш незвичайних шкіл у світі.

1. Підземна школа. Terraset Elementary School PTA (США)

Учні американської школи Террасет – майже діти підземелля. Школу побудували в середині 1970-х років, коли США огорнула енергетична криза. У країні ввели режим економії енергії, що використовувалася безпосередньо і для опалювання шкіл. У  Рестоні побудували школу Террасет: розрівняли пагорб, звели на цьому місці будинок, а потім засипали його землею. Природне земляне покриття давало тепло і зберігало енергію.

Перед проектувальниками стояло ще одне непросте завдання: приміщення треба було не тільки підігрівати, а й охолоджувати. Це потребувало нових енергетичних витрат. Проблему вирішили сонячні колектори. Сьогодні Террасет – це не тільки найбільш енергозберігаюча школа в країні, але й одна з головних туристичних визначних пам’яток міста.

На відміну від історії створення Террасет, процес навчання в школі навряд чи можна назвати оригінальним. Це молодша школа з традиційним для США набором предметів. Щоправда, час від часу школа проводить заходи для дітей і батьків на кшталт сімейного забігу вулицями міста або вечірнього бінго.

2.  Школа без дисципліни. ALPHA Alternative School (Канада)

У школі ALPHA, що відкрила свої двері в 1972 році, панує вічне свято непослуху. Тут немає ані оцінок, ані суворого розкладу, ані навіть домашніх завдань. Ніхто не покарає за написану нецензурщину крейдою на дошці  і не стоятиме над душею. Учні самостійно вирішують, як провести навчальний день і які заняття відвідати. Класи формуються не за віком, а за інтересами: разом із математикою і правописом передбачені заняття з ліплення, кулінарії і навіть елементарної філософії. Завдання вчителів – просто не заважати.

Якщо в школі виникає якась конфліктна ситуація, то скликається спеціальний комітет з учнів і вчителів. Сторонам дають можливість висловитися і обґрунтувати свою думку, після чого комісія пропонує варіанти вирішення проблеми. Головне – знайти рішення, яке сподобається всім.

Ще одна традиція ALPHA – проводити збори, під час яких діти нарівні з дорослими мають право висловитися про необхідність внесення змін у сітку предметів і систему управління школою.

3. Кочова школа. «Кенелекен» (Росія)

У минулому діти кочівників-оленярів або зовсім не здобували систематичної освіти, або були змушені залишатися в школах-інтернатах та місяцями не бачити рідних. Сьогодні ця проблема вирішується за допомогою кочових шкіл. У Якутії подібних НЗ уже більше десятка.

Одна з таких кочових шкіл – «Кенелекен». Вона є філією Харійалахської середньої школи Оленьоцького евенкійського національного району. На кожній новій стоянці кочівників, крім звичних споруд, тепер з’являється ще й шкільний намет. Учнів можна перерахувати на пальцях. Однак, попри нечисленність, згодом вони мало чим поступатимуться своїм одноліткам, яким пощастило навчатися в більш стабільних умовах. Діти займаються за спеціально складеним розкладом. Домашні завдання та контрольні отримують по інтернету – всі школи для дітей оленярів у рамках національного проекту мають доступ до супутникового інтернету. Після виконання завдань – відсилають їх назад, на перевірку.

4. Школа пошуку порозуміння. Busan International Foreign School (Південна Корея)

Учні школи для іноземців у південнокорейському Пусані цілий рік трудяться не покладаючи рук. Тут навчаються діти емігрантів або тих, хто приїхав до Кореї працювати на тривалий термін, а також хлопчики і дівчатка, які були переведені за обміном в одну з корейських шкіл і потребують адаптації. Інтенсивний режим необхідний для того, щоб швидше пристосуватися до нових життєвих умов і згодом успішно вступити в один із корейських вишів.

Юним емігрантам непросто подружитися з новими однокласниками в звичайній школі. Незнання місцевих традицій часто стає приводом для глузувань, що здатні завдати дитині психологічну травму. Багато вчителів Пусанської школи для іноземців за освітою – психологи. Вони навчають своїх вихованців, як порозумітися одне з одним, попри те, що багато хто з них ніколи не чули про існування країни, з якої приїхав їхній новий однокласник.

Більшість дітей вивчають одразу три мови: корейську, англійську, іспанську. У програмі також передбачені тематичні заняття, які не дають змоги забути культуру рідної країни.

Полікультурні школи є в багатьох країнах.

 5. Школа приємної взаємодії зі світом. Mountain Mahogany Community School (США)

Щоб потрапити до школи Mountain Mahogany, треба виграти в лотерею. З офіційного сайту школи слід завантажити спеціальну форму, заповнити її, відправити факсом або поштою і чекати, коли пройде розіграш і буде оголошений список щасливчиків.

Підхід до процесу навчання в школі не менш оригінальний. Три принципи, на яких будується шкільна політика, – задоволення, безпека та емоційний розвиток. Програма створена на основі останніх неврологічних досліджень, згідно з якими запорукою доброї навченості є позитивна атмосфера й активна залученість. У школі є стандартні загальноосвітні предмети, але насамперед дітей у ній навчають взаємодії з навколишнім світом і побутових навичок: шиття, кулінарії, садівництва. Вчителі жартома називають учнів «маленькими садівниками». І не дивно: на території школи висаджені сотні дерев, про які необхідно дбати. Діти харчуються органічними фруктами, які самі виростили.

 6. Школа пізнання всього через музику. Choir Academy of Harlem (США)

Віддаючи дитину в Хорову Академію Гарлема, батьки забезпечують їй не тільки тренування голосових зв’язок, гастролі та прищеплення  духовних цінностей, а й базову освіту з гуманітарним ухилом.

Місія вчителів цієї школи – посприяти розвитку в дитині прихованих талантів. Тому основна програма складається з різних видів виконавських мистецтв: співу, танців, гри на музичних інструментах. Під час вступної співбесіди потенційного учня перевіряють на почуття ритму, орієнтацію в часі і концентрацію уваги. Однак першочерговою залишається любов дитини до музики. Якщо батьки не можуть дозволити собі купити музичний інструмент, школа надасть його у тимчасове користування. Без уваги не залишається і фізичний розвиток учнів: у школі є бейсбольна і футбольна команди і, звісно, група чірлідерів.

7. Школа для біженців і нелегалів. «Бьялік-Рогозін» (Ізраїль)

У лютому 2011 року «Оскар» за кращий короткометражний документальний фільм здобула картина «Тут немає чужих» Карена Гудмана і Кірка Саймона. 40-хвилинний фільм розповідає про ізраїльську школу «Бьялік-Рогозін», де навчаються діти біженців і нелегальних емігрантів. Вони приїжджають з усіх кінців землі, походять з різних родин і поклоняються різним богам, але на коротке життя кожного з них випало чимало випробувань. Багато хто втратив рідних і вони виснажені як фізично, так і емоційно. Деякі діти раніше ніколи не ходили до школи.

«Бьялік-Рогозін» дає дітям не тільки необхідні елементарні знання. Учнів там годують, поять і одягають. А найголовніше, що отримують учні від своїх наставників, – щира небайдужість і турбота. Тут дітей не вважають чужими або непотрібними, оскільки всі вони стали ізраїльтянами.

 8. Школа на плаву. Школа Компонг Луонг (Камбоджа)

Камбоджійське озеро Тонлесап, неподалік якого розташований знаменитий храмовий комплекс Ангкор Ват, вважається найбільшим прісним водоймищем Індокитайського півострова. Його навіть називають «внутрішнім морем». На поверхні озера знаходиться знаменита пам’ятка Камбоджі – плавуче село Компонг Луонг: житлові будинки, кафе, магазинчики і школа.

Для учнів школа на плаву стала другою домівкою в прямому сенсі цього слова – навчаються в ній здебільшого сироти. Тут  вони і живуть. Батьки багатьох із них загинули під час рибної ловлі: в сезон дощів рівень води в озері суттєво піднімається і плавати по ньому в човнах уже доволі небезпечно.

Забезпечувати дітей допомагають туристи: кожна нова група скуповує всі товари з прилавків місцевих крамниць і буквально завалює школярів іграшками, канцтоварами та солодощами.

9. Школа за принципом відкритий простір. Ørestad Gymnasium (Данія)

Будівля гімназії Орестад у Копенгагені, спроектована компанією 3XN, є справжнім витвором сучасного мистецтва як зсередини, так і зовні. У 2007 році гімназія була названа кращою будівлею Скандинавії. Це перший навчальний заклад, відкритий у Данії в рамках національної освітньої реформи.

Учні Орестад – старшокласники, які планують здобувати вищу освіту в галузі ЗМІ. Слово «комунікація» звучить тут на кожному кроці. Аудиторії школи відокремлені одна від одної доволі умовно – всі класи практично займаються в одному величезному приміщенні. У всьому будинку працює бездротовий інтернет, тому старшокласники постійно взаємодіють не тільки в реальному, а й у віртуальному просторі.

Розкішні кручені сходи, які з’єднують чотири рівні гімназії, учні називають серцем будівлі. Під час перерв вони валяються на яскравих подушках і роздивляються прикрашену круглими лампами стелю, що нагадує зоряне небо.

10. Школа пригод. Watershed School (США)

Занепад фермерської культури в США непокоїть не тільки самих фермерів і уряд, а й шкільних працівників. Інакше чим пояснити той факт, що в школі Watershed ввели програму Farm to Table, в рамках якої учні вирушають на одну з шести місцевих ферм і вивчають те, як працює ферма?

Загалом навчання в Watershed нагадує грандіозну пригоду завдовжки в кілька років. Звісно, діти займаються і звичайними предметами на кшталт математики та англійської, проте ці заняття можна стерпіти заради навчальних експедицій, які тут вважають найпродуктивнішим методом освіти. Так, архітектуру діти вивчають не в задушливих класних кімнатах, а на вулицях міста. Замість уроків географії та біології – сплавляються на байдарках по довколишніх річках і бродять лісом.

Учителі Watershed допомагають школярам писати пісні, створювати рок-групи, збирати роботів і вигадувати сценарії для відеоігор. Крім традиційних видів спорту на зразок футболу, учні займаються йогою, катаються на гірських велосипедах і грають у фрісбі.